Особливо активно процес зомбі фикацин ішов біля аеродрому Шагграга - останній цілитель Світанку хоробро відбивався від орд створеної гравцями й кістяки засіяли підлогу суцільним шаром. Ситуація була асиметричної на користь зомбі. Активісти навали мали перевагу: вони могли спокійно заражати інших гравців і NPC а ті не могли вбити нахаб, тому що у святилище підняти руку на іншого гравця нельзя.
Лаючи на чому світло коштує зомбі, Артаса, навалу й розроблювачів, гравці сідлали ховалися від чуми в синім небі. Що цікаво, посмертне перетворення в зомбі стало гарним способом стерти розходження й ліквідувати ворожнечу між Ордою й Альянсом. Перетворившись у ґуля, орк ставав другом ґулю ельфові. Зомбі Альянсу могли запросто спілкуватися із зомбі Орди, становити групи й навіть прямо торгувати.
І так - до самої смерті! Такий "Некро інтернаціонал" явно був передбачений розроблювачами. Але навіщо? Заради атмосфери або для соціального експерименту? Ранком чуму вбивала вже за хвилину, а цілителів Світанку в містах майже не залишилося. Пацюка стали кусати стражників, хвороба придбала сильну. Епідемія остаточно перебралася на вулиці міст.
У Штормграле панувала легка паніка: з'являлися в Торговельному кварталі майже щохвилини й мстиво заражали чумою табір Срібного Світанку. У банку, у поштової скриньки, на аукціоні - ніде більше не можна було почувати себе в безпеці. Раз у раз із будинку аукціону, як перелякані таргани, висипали гравці й, тихо лаючись, бігли всією юрбою в таверну, де залишився останній в окрузі цілитель
